–ада ™вропи ≥ права людини
–ада ™вропи глибоко переконана в тому, що в кожному демократичному сусп≥льств≥ права людини Ї ун≥версальними, нев≥д'Їмними ≥ основними.
ѓњ д≥¤льн≥сть спр¤мована на захист цих прав через посиленн¤ Ївропейськоњ сол≥дарност≥ та гарант≥њ поважанн¤ ≥нтерес≥в окремих ос≥б, дотриманн¤ њхн≥х громад¤нських та пол≥тичних свобод, а також соц≥альних, економ≥чних та культурних прав, що маЇ бути дос¤гнуте завд¤ки ефективн≥й систем≥ контролю та захисту; визначенн¤ чинник≥в, ¤к≥ становл¤ть нов≥ загрози дл¤ прав людини та людськоњ г≥дност≥; ознайомленн¤ громадськост≥ з правами людини та п≥дтримку викладанн¤ прав людини в школах, ун≥верситетах та при п≥дготовц≥ фах≥вц≥в.
ѕрот¤гом останн≥х п'¤тидес¤ти рок≥в держави-члени закр≥пили ц≥ права в чотирьох основних текстах. ѕерше м≥сце серед них пос≥даЇ ™вропейська конвенц≥¤ з прав людини.
÷е Ї м≥жнародна угода, завд¤ки ¤к≥й держави - члени –ади ™вропи намагаютьс¤ забезпечити кожному, хто перебуваЇ п≥д њхньою юрисдикц≥Їю, окрем≥ права людини та основн≥ свободи.
онвенц≥ю було п≥дписано 4 листопада 1950 року в –им≥, вона набрала чинност≥ у 1953 роц≥. ¬≥д самого початку було створено два незалежних органи: ™вропейська ком≥с≥¤ з прав людини (1954) та ™вропейський суд з прав людини (1959). ¬они повинн≥ були сл≥дкувати за дотриманн¤м прав людини, що гарантувались онвенц≥Їю.
” в≥дпов≥дь на зм≥ни, що в≥дбулись у нов≥й "¬елик≥й ™вроп≥", п≥д час ¬≥денського самм≥ту у 1993 роц≥ було ухвалено р≥шенн¤ про створенн¤ нового ™вропейського суду з прав людини, ¤кий зам≥нить колишню двоступеневу систему.
Ќовий —уд, що був створений у —трасбурз≥ ¤к орган –ади ™вропи, почав свою роботу 1 листопада 1998 року.
ўќ гарантуЇ онвенц≥¤
онвенц≥¤ та протоколи до нењ гарантують:
- право на житт¤, свободу та особисту недоторкан≥сть;
- право на справедливий судовий розгл¤д п≥д час зд≥йсненн¤ цив≥льного та крим≥нального судочинства;
- право на в≥льн≥ вибори;
- свободу думки, сов≥ст≥ ≥ в≥роспов≥данн¤;
- свободу вираженн¤ погл¤д≥в (зокрема, свободу засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ);
- право власност≥.
онвенц≥¤ та протоколи до нењ заборон¤ють:
- катуванн¤ ≥ нелюдське, або таке, що принижуЇ г≥дн≥сть, поводженн¤ чи покаранн¤;
- смертну кару;
- дискрим≥нац≥ю у зд≥йсненн≥ прав ≥ свобод, ¤к≥ викладен≥ у онвенц≥њ;
- висланн¤ особи з територ≥њ держави, громад¤нином ¤коњ вона Ї, або позбавленн¤ особи права в'њзду на територ≥ю держави, громад¤нином ¤коњ вона Ї;
- колективне висланн¤ ≥ноземц≥в.
„ќћ” це так важливо?
онвенц≥¤ Ї першою вдалою спробою забезпеченн¤ певних прав та свобод, що були визначен≥ в прийн¤т≥й ќќЌ в 1948 роц≥ «агальн≥й ƒекларац≥њ прав людини.
¬≥дтак, онвенц≥¤ стала моделлю дл¤ ≥нших систем в р≥зних частинах св≥ту, зокрема, дл¤ јмериканськоњ конвенц≥њ з прав людини.
онвенц≥¤ встановила Їдиний механ≥зм пост≥йного ≥ незалежного контролю у ™вроп≥, ¤кий забезпечуЇ дотриманн¤ державами широкого спектру основних прав (переважно громад¤нських та пол≥тичних).
«начим≥сть онвенц≥њ пол¤гаЇ не т≥льки в обс¤з≥ прав, ¤к≥ вона забезпечуЇ, але також ≥ в тому механ≥зм≥ захисту, ¤кий було встановлено в —трасбурз≥ дл¤ розгл¤ду можливих випадк≥в порушенн¤ онвенц≥њ та дл¤ нагл¤ду за дотриманн¤м державами њхн≥х зобов'¤зань за онвенц≥Їю.
ƒержави, що Ї сторонами онвенц≥њ, зобов'¤зан≥ забезпечувати кожному, хто перебуваЇ п≥д њхньою юрисдикц≥Їю - незалежно в≥д стат≥, раси, нац≥ональност≥, етн≥чного походженн¤ ≥ т. п. -можлив≥сть користуватись правами ≥ свободами, ¤к≥ захищаЇ ™вропейська конвенц≥¤ з прав людини.
я функц≥онуЇ система?
—истема повинна функц≥онувати, в першу чергу, на нац≥ональному р≥вн≥. ожна держава-член повинна забезпечити користуванн¤ цими правами будь-¤к≥й особ≥, ¤ка перебуваЇ п≥д њњ юрисдикц≥Їю.
якщо ц¤ перша гарант≥¤ не забезпечуЇтьс¤, то кожна особа може - з дотриманн¤м в≥дпов≥дних умов - подати за¤ву до ™вропейського суду з прав людини. ƒержава може також подати за¤ву проти ≥ншоњ держави.
ёрисдикц≥¤ —уду Ї обов'¤зковою дл¤ вс≥х догов≥рних стор≥н. —уд знаходитьс¤ в —трасбурз≥ ≥ функц≥онуЇ на пост≥йн≥й основ≥. —уд зад≥¤ний на кожн≥й стад≥њ процедури розгл¤ду справи - в≥д попереднього розгл¤ду за¤ви до остаточноњ ухвали р≥шенн¤.
—удд≥ Ї ц≥лком незалежними, вони обираютьс¤ ѕарламентською асамблеЇю –ади ™вропи.
” раз≥, коли за¤ва визнаЇтьс¤ прийн¤тною, за¤вник повинен довести, що в≥н вичерпав вс≥ нац≥ональн≥ засоби правового захисту у держав≥, де, ¤к стверджуЇтьс¤ у за¤в≥, в≥дбулось порушенн¤ права. «а¤ву сл≥д надсилати впродовж шести м≥с¤ц≥в в≥д дати прийн¤тт¤ судовими органами ц≥Їњ крањни остаточного р≥шенн¤. «а¤ви, що Ї ¤вно необгрунтованими, вилучаютьс¤ на ц≥й стад≥њ розгл¤ду ≥з реЇстру справ одностайним ухваленн¤м ком≥с≥њ у склад≥ трьох судд≥в.
ѕ–ќ ўќ йдетьс¤ в за¤вах?
¬ ≥ндив≥дуальних за¤вах, ¤к≥ подаютьс¤ зг≥дно з онвенц≥Їю, йдетьс¤ про широке коло можливих порушень, що пов'¤зан≥ з т≥лесними покаранн¤ми, поводженн¤м з псих≥чно хворими, правами позбавлених вол≥ ос≥б, в≥йськовою та профес≥йною дисципл≥ною, доступом до суду та тривал≥стю судових процедур, прослуховуванн¤м телефонних переговор≥в, законодавством про гомосексуальн≥ стосунки, свободою преси, питанн¤ми щодо оп≥ки над д≥тьми, правами на возз'Їднанн¤ с≥м'њ та питанн¤ми депортац≥њ.
я розгл¤даютьс¤ за¤ви?
якщо за¤ва визнаЇтьс¤ прийн¤тною, —уд звертаЇтьс¤ до стор≥н з пропозиц≥Їю дос¤гти дружнього врегулюванн¤. якщо це Ї неможливим, справа розгл¤даЇтьс¤ у в≥дкритому судовому зас≥данн≥. —уд зас≥даЇ в палатах у склад≥ семи судд≥в, або ж, у вин¤ткових випадках, у ¬елик≥й палат≥ у склад≥ с≥мнадц¤ти судд≥в.
—удове р≥шенн¤ проголошуЇтьс¤ у в≥дкритому слуханн≥ ≥ не може бути перегл¤нуте.
¬оно Ї остаточним ≥ держави зобов'¤зан≥ виконувати р≥шенн¤ в справ≥, в ¤к≥й вони Ї сторонами. ¬иконанн¤ таких судових р≥шень передбачаЇ, що держава, по-перше, виплачуЇ компенсац≥ю за¤внику, ¤кий виграв цю справу, ≥, по-друге, повинна уникати в майбутньому повторенн¤ под≥бних порушень.
я виконуютьс¤ судов≥ р≥шенн¤?
Ќагл¤д за виконанн¤м судових р≥шень належить до кола завдань ом≥тету м≥н≥стр≥в –ади ™вропи, ¤кий перев≥р¤Ї, чи держави вжили належних заход≥в з тим, щоб уникнути нових под≥бних порушень (внесли зм≥ни до законодавства, до судовоњ практики, до нормативних документ≥в чи до практики њх застосуванн¤; збудували нов≥ в'¤зниц≥ чи призначили додатково судд≥в ≥ т. ≥н.).
ом≥тет м≥н≥стр≥в повинен також переконатись, щоб за¤вников≥ було виплачене призначене —удом в≥дпов≥дне в≥дшкодуванн¤ та, в окремих випадках, були вжит≥ ≥нш≥ додатков≥ заходи, ¤к≥ б забезпечували повне в≥дшкодуванн¤ (зд≥йснено перегл¤д справи, скасовано судову постанову про накладенн¤ арешту на майно або його конф≥скац≥ю, зн¤то судим≥сть, надано дозв≥л перебувати на територ≥њ держави ≥ т.п.).
якщо за¤вник вважаЇ, що в≥н не отримав достатньоњ компенсац≥њ, в≥н може звернутись до ом≥тету м≥н≥стр≥в.
“ри ≥нш≥ основн≥ тексти
™вропейська соц≥альна харт≥¤ Ї документом, ¤кий Ї в≥дпов≥дником ™вропейськоњ конвенц≥њ з прав людини в царин≥ захисту соц≥альних та економ≥чних прав. ¬она гарантуЇ так≥ права, ¤к право на працю та на профес≥йну п≥дготовку, право на справедлив≥ умови прац≥ та на справедливу винагороду, забезпечуЇ свободу профсп≥лок, право на соц≥альну та медичну допомогу, на захист здоров'¤ а також право на соц≥альне забезпеченн¤. ѕерегл¤нута ’арт≥¤ 1996 року посилюЇ принцип р≥вноправност≥ ж≥нок та визначаЇ де¤к≥ ≥нш≥ права, так≥, ¤к належн≥ умови проживанн¤. «а застосуванн¤м ’арт≥њ зд≥йснюЇтьс¤ контроль на м≥жнародному р≥вн≥.
™вропейська конвенц≥¤ про запоб≥ганн¤ катуванн¤м чи нелюдському або такому, що принижуЇ г≥дн≥сть, поводженню чи покаранню передбачаЇ додатков≥ гарант≥њ дл¤ тих ув'¤знених ос≥б, ¤ким загрожуЇ катуванн¤ чи нелюдське або таке, що принижуЇ г≥дн≥сть, поводженн¤ чи покаранн¤. ¬≥дпов≥дний ком≥тет вповноважений зд≥йснювати в≥зити до м≥сць триманн¤ позбавлених вол≥ ос≥б - до в'¤зниць, центр≥в триманн¤ неповнол≥тн≥х, пол≥цейських д≥льниць, в≥йськових казарм, псих≥атричних л≥карень ≥ т.п. ÷ей ком≥тет з'¤совуЇ, ¤к саме повод¤тьс¤ з позбавленими вол≥ особами, ≥ розроблюЇ рекомендац≥њ з тим, щоб посилити захист цих ос≥б.
–амкова конвенц≥¤ про захист нац≥ональних меншин Ї першим багатосторонн≥м правовим документом, в ¤кому визначен≥ основн≥ засади захисту нац≥ональних меншин. ≤мплементац≥¤ цього документу в≥дбуваЇтьс¤ через нац≥ональн≥ законодавства та практику. ¬ ц≥й конвенц≥њ закр≥плен≥ принципи, ¤ких маЇ дотримуватись кожна держава, що ратиф≥кувала цей документ. ÷≥ принципи м≥ст¤ть норми про р≥вн≥сть ус≥х перед законом, про ужитт¤ заход≥в, ¤к≥ спр¤мован≥ на збереженн¤ та розвиток культур ≥ забезпеченн¤ самобутност≥, рел≥г≥й, мов ≥ традиц≥й нац≥ональних меншин, про забезпеченн¤ доступу до засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ, встановленн¤ в≥льних ≥ мирних транскордонних взаЇмов≥дносин з особами, ¤к≥ законно проживають на територ≥њ ≥нших держав.
” конвенц≥њ визначено механ≥зм контролю за њњ застосуванн¤м; цей контроль забезпечуЇ ом≥тет м≥н≥стр≥в, ¤кому допомагаЇ консультативний ком≥тет.
я ” ще д≥¤льн≥сть зд≥йснюЇ –ада ™вропи в царин≥ прав людини?
™вропейська ком≥с≥¤ проти расизму та нетерпимост≥ боретьс¤ з про¤вами насильства, ксенофоб≥њ, антисем≥тизму та нетерпимост≥ в кожн≥й з держав-член≥в а також працюЇ над зм≥цненн¤м правових ≥ пол≥тичних гарант≥й, ¤к≥ спр¤мован≥ проти таких ¤вищ. ¬она оц≥нюЇ ефективн≥сть ус≥х заход≥в, ¤к≥ вживаютьс¤ на нац≥ональному та м≥жнародному р≥вн¤х, з тим, щоб у раз≥ необх≥дност≥ п≥дтримати так≥ заходи та надати спри¤нн¤ под≥бним ≥н≥ц≥ативам.
«абезпеченн¤ р≥вноправност≥ м≥ж ж≥нками та чолов≥ками Ї нев≥д'Їмною складовою у захист≥ прав людини. –ада ™вропи зд≥йснюЇ ц≥лу низку проект≥в, ¤к≥ спр¤мован≥ на боротьбу з торг≥влею людьми з метою њх подальшоњ сексуальноњ експлуатац≥њ або покликан≥ боротись з насильством по в≥дношенню до ж≥нок, забезпечувати, наск≥льки це видаЇтьс¤ можливим, паритетну участь ж≥нок та чолов≥к≥в у пол≥тичному та громадському житт≥. –еал≥зац≥¤ проект≥в повинна спри¤ти вир≥шенню питанн¤ про р≥вноправн≥сть ж≥нок та чолов≥к≥в у вс≥х област¤х д≥¤льност≥.
—вобода вираженн¤ погл¤д≥в Ї нар≥жним каменем кожного демократичного сусп≥льства. –ада ™вропи не лише забезпечуЇ правовий захист цього основного права, ¤ке закр≥плене в ™вропейськ≥й конвенц≥њ з прав людини, але через прийн¤тт¤ правових та пол≥тичних документ≥в, ¤к≥ регулюють зд≥йсненн¤ ц≥Їњ свободи, ще б≥льше розширюЇ область застосуванн¤ свободи вираженн¤ погл¤д≥в та поширенн¤ ≥нформац≥њ в сектор≥ засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ. “ака робота по виробленню нормативних стандарт≥в доповнюЇтьс¤ заходами, що спр¤мован≥ на ознайомленн¤ та практичну п≥дготовку ¤к кер≥вник≥в, так ≥ звичайних прац≥вник≥в засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ.
ом≥сар з прав людини
≤нститут ом≥сара з прав людини було створено в 1999 роц≥. ƒо завдань ом≥сара належить поширенн¤ ≥нформац≥њ та ознайомленн¤ населенн¤ з правами людини у державах-членах, нагл¤д за повним ≥ ефективним виконанн¤м документ≥в –ади ™вропи, таких, ¤к конвенц≥њ, рекомендац≥њ та резолюц≥њ ом≥тету м≥н≥стр≥в. ом≥сар не над≥лений ¤кимись реальними повноваженн¤ми, однак в≥н надаЇ консультац≥њ або поширюЇ ≥нформац≥ю про захист прав людини та про запоб≥ганн¤ порушенн¤м прав людини.
†√лавна¤ | ѕрием опер информации |ѕрава людини| онтакт
